Я поставив би запитання інакше: чи варто взагалі купувати ВІТ?
Якщо вас хвилюють умови проведення повірки, випробувань чи вимірювань, зверніть увагу на похибку ВІТ: 5–7 % за швидкості аспірації 0,5–1 м/с. Отже, потрібен ще й анемометр для контролю швидкості повітря. Я б узагалі заборонив використовувати їх як гігрометри, адже нині є багато сучасних, хоч і дорогих, приладів.
Повністю підтримую. Крім контролю швидкості повітря, її потрібно якось задавати та регулювати. Я погано розуміюся на цій галузі, але в нас використовують ВІТи. Узимку за парового опалення вони показують вологість 30–40 %, а коли приходять із санітарно-промислової лабораторії з електронним приладом, то отримують 45–60 %. Тож не зрозуміло, чи в нас немає аспірації, чи вона надто сильна, чи їхній прилад чогось не враховує.
ВІТів вистачає на 4–6 років: міжповірочний інтервал становить два роки, зазвичай вони проходять ще одну-дві періодичні повірки. Потім термометри починають показувати неправильно або дедалі частіше розривається ртутний стовпчик. Доводиться купувати новий прилад.
Часто люди пошкоджують «вологий» термометр, коли повертають трубку, щоб долити води. Роблять це рідко, лише перед перевіркою, тому бракує навички. Це одна причина. Інша поширена причина — забруднення або засолення тканини, якою обгорнуто вологий термометр. Навіть незначне забруднення погіршує випаровування і завищує значення вологості. Так само показник завищується за відсутності аспірації. За сильнішого потоку повітря прилад, навпаки, покаже меншу вологість.
Див. також обговорення на форумі метрологів.